Хто при владі в облраді?

Найвищий індекс опозиційності у Львівській обласній раді демонструє ВО «Свобода», найвищий рівень про владності – Народний контроль.
20 березня 2018 року на сесії Львівської обласної ради були розглянуті питання, які фактично завершили цикл найважливіших рішень для регіону у 2018 році. Зокрема, маємо на увазі, звіти голови Львівської обласної держадміністрації Олега Синютки про виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку та про виконання обласного бюджету за 2017 рік.
Під час представлення свого звіту голова Львівської ОДА розсипався у подяках і похвалах депутатського корпусу обласної ради. Олег Синютка підкреслив особливу єдність виконавчої влади з найвищим представницьким органом в області. І справді, депутатський корпус був до деякої міри одностайним у виставленні оцінки голові обласної держадміністрації, підтримавши його звіт.
Натомість, на попередній сесії обласної ради 30 січня 2018 року між фракціями ВО «Батьківщина» та Об`єднання «Самопоміч» ледь не відбулася суперечка щодо з`ясування опозиційності цих фракцій. Голова фракції ВО «Батьківщина» наголосив на тому, що Об`єднання «Самопоміч» формально не є членом опозиції в обласній раді, оскільки представник не зачитав заяву фракції про перехід в опозицію.
З огляду на початок виборчих перегонів у державі, ГО «Інститут соціології міст» вирішив з`ясувати позиції усіх фракцій у Львівській обласній раді та розрахувала індекси провладності і опозиційності політичних партій. Оскільки дуже часто центральні проводи політичних партій активно критикують політику Президента та реформи уряду, а на місцях їхні осередки співпрацюють з виконавчою владою, а це вже є питання політичної відповідальності перед своїми виборцями.
Відразу попереджуємо , що ми не претендуємо на стовідсоткову істину, оскільки при розрахунках потрібно брати більшу кількість індикаторів. Проте ми виходили лише із сухих фактів, тому дані на наш погляд є доволі релевантними. Просто кажучи, хто хоче зробити краще, уся інформація є у публічному доступі.
Отже, за основу розрахунку індексів ГО «Інститут соціології міст» взяв 5 найважливіших голосувань у Львівській обласній раді, а саме: щодо обласного бюджету за 2018 рік, щодо звіту про виконання обласного бюджету за 2017 рік, щодо програми соціально-економічного та культурного розвитку області на 2018 рік, щодо звіту про виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку за 2017 рік та щодо звіту голови обласної ради за 2017 рік.
Ці голосування є фактично політичними, оскільки усі вони є реалізацією державного курсу Президента та уряду в регіоні за відповідний період. Теза про те, що за ці рішення не можна голосувати, бо не буде зарплати чи на Львівщину чекає велика соціально-економічна біда, не витримує критики.
Для цього в обласній раді і створюється більшість, яка формує керівництво обласної ради та призначає посади в постійних комісіях обласної ради. Відповідно, опозиція активно критикує рішення більшості обласної ради. Більшість бере на себе політичну відповідальність за всі рішення обласної ради. Але згадаймо також і те, що основним завданням обласного органу місцевого самоврядування, окрім затвердження бюджету, є також і контроль за використанням бюджетних коштів.
Особливістю цієї каденції обласної ради стало те, що особи, які належать до однієї партії – БПП, очолюють як виконавчу владу в області, так і обласний представницький орган. Насправді, депутатська більшість у Львівській обласній раді мала би бути нестабільною, оскільки теоретично нараховує 33 депутати включно з головою облради (БПП, Громадянська позиція та Народний контроль), а для проходження рішення потрібно 43 голоси. Втім, як показує практика, жодного політичного голосування в обласній раді не зірвано. Усі вони проходять за підтримки менших фракцій, які щедро дають голоси на підтримку влади в області.
Тепер повернімося до індексів провладності та опозиційності. Під час розрахунку ми не враховували голоси позафракційних депутатів. Якщо з позитивними голосуваннями «за» все зрозуміло, то індекс опозиційності розраховувався на підставі голосувань «проти» (найактивніша незгода) , «утримався» (менш активна незгода), «не голосував» (пасивна незгода).
Власне, похибка в індексах опозиційності та провладності могла відбутися, коли волевиявлення депутата не було зафіксоване через його власну недбалість, тобто на момент голосування він вийшов у кулуари чи до вбиральні. На наш погляд, це є рівень політичної відповідальності та дисципліни у фракції, наскільки вона може змобілізувати своїх членів.
Алгоритм розрахунку індексів був дуже простим, це середня відсотковість голосувань членів фракції за те чи інше питання у відповідності до загальної кількості членів фракції. Найвищим показником якості є 1, найнижчим – 0.

За нашим розрахунками індекс провладності фракцій політичних партій у Львівській обласній раді виглядає таким чином:
1) Народний контроль – 1,00;
2) УКРОП – 0,96;
3) Радикальна партія – 0,96
4) БПП – 0,93;
5) Народний Рух України – 0,92;
6) Громадянська позиція – 0,75;
7) ВО «Батьківщина» – 0,55;
8) Об`єднання «Самопоміч» – 0,23;
9) ВО «Свобода» – 0.
Найпровладнішою, тобто найбільш схильною до співпраці з виконавчою владою є член депутатської більшості в обласній раді – Народний контроль (1,00). Друге місце у цьому міні-рейтингу посідають УКРОП та Радикальнапартія (0,96). Що цікаво, представники цих партій у Верховній Раді України голосували і за державний бюджет 2018. І лише четверте місце – БПП (0,93). Такий результат може бути зумовлений тим, що серед депутатів фракції БПП немає жодного члена партії. Очевидно, провладні депутати допускають собі певні волюнтаристські голосування.
Досить великий рівень провладності, а це 0,92, демонструє фракція НРУ. Під час підрахунку голосів на виборах до обласної ради тривалий час результат НРУ був 4,99, що не дозволяло їм проходити за партійними списками. Але у певний момент вони набрали необхідний мінімум. У середовищі експертів говорили про те, цю партію тягнуть за вуха, аби не дати додаткові мандати ВО «Свобода», «Самопомочі» та ВО «Батьківщина». До того ж теперешній голова обласної ради Олександр Ганущин – виходець з Народного Руху.
Фракція ВО «Батьківщини» показує середній рівень провладності – 0,55. І справді, депутати ВО «Батьківщина» очолюють три комісії обласної ради – майнову, екологічну та освітню. Більше від ВО «Батьківщина» голів комісій має лише БПП.
Об`єднання «Самопоміч» має доволі низький індекс провладності – 0,23. Минулоріч після переформатування депутатської більшості «Самопоміч» була виключена з депутатської більшості, на місце неї зайшла фракція «Народного контролю». Окрім того, «Самопоміч» було позбавлено усіх керівних посад в комісіях, серед них – двох голів комісій. На сьогодні вони мають лише одну посаду в комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку.
Найменш провладна фракція у Львівській обласній раді є ВО «Свобода» – 0. Депутати цієї фракції одностайно не підтримують політичні голосування, важливі для влади. Окрім того, ВО «Свобода» не має жодної посади у постійних комісіях обласної ради. За два роки каденції обласної ради депутати цієї фракції зареєстрували найбільшу кількість депутатських ініціатив, виступили з найбільшою кількістю пропозицій щодо створення тимчасових контрольних комісій та найктивніше критикують чинну виконавчу владу і депутатську більшість. Одним словом, класична опозиційна фракція.

Перейдімо до індексу опозиційності фракцій політичних партій у Львівській обласній раді, який виглядає таким чином:

1) ВО «Свобода» – 0,9;
2) Об`єднання «Самопоміч» – 0,45;
3) ВО «Батьківщина» – 0,15;
4) Громадянська позиція 0,1;
5-6) БПП – 0,04;
5-6) Радикальна партія – 0,04;
7-9) УКРОП – 0;
7-9) Народний контроль – 0;
7-9) Народний Рух України – 0.
Як бачимо, індекс опозиційності корелюється з індексом провладності. тобто, найменш провладна фракція є найбільш опозиційною, і навпаки, найменш опозиційна фракція є найбільш провладною.
Отож, найопозиційнішою фракцією обласної ради, тобто, тією, яка найбільше критикує тандем обласної державної адміністрації та депутатської більшості обласної ради є ВО «Свобода» – 0,9. Аргументи чому так – наведені вище.
Обєднання «Самопоміч» має середній показник опозиційності. Це означає, що у певний момент часу члени цієї фракції діють ситуативно. Яскравий приклад ситуативності, це голосування за обласний бюджет 2018, 5 з 12 депутатів фракції голосували «за» бюджет області 2018, натомість 5 «утримались» або «не голосували».
ВО «Батьківщина» демонструє дуже низький рівень опозиційності – 0,15, фактично наближений до показників члена депутатської більшості «Громадянської позиції» – 0,1.
Яскравим прикладом тут стала сесія обласної ради 20 березня 2018 року , коли депутат фракції ВО «Батьківщина» запропонував визнати звіт голови Львівської ОДА незадовільним, а потім з`ясувалося, що він сам же ж і не проголосував за свою пропозицію.Індекси фракцій БПП і Радикальної партії – 0,04, все ж на наш погляд є в межах похибки. Оскільки депутати цих фракцій пасивно («не голосував») не підтримували рішення виконавчої влади. Швидше за все, це власне і були прогули цих депутатів під час важливих голосувань.
Фракції, які цементують депутатську більшість у Львівській обласній раді і відповідно мають найменший індекс опозиційності – це УКРОП, Народний контроль та Народний Рух України. Кожен із них демонструє нульовий індекс опозиційності. Якщо УКРОП та Народний Рух України практично і на центральному рівні є провладними партіями, то
Народний контроль все ж претендує на опозиційну роль.