Сміттєспалювальний завод у Червонограді: міфи, реалії, проблеми. Спроба розібратися

Дата: 27.11.2017

Нещодавно в Червнограді відбулися громадські слухання щодо побудови в місті сміттєспалювального заводу. Дане питання набуло досить широкого розголосу та резонансу серед мешканців міста, а його обговорення породжує полярність думок.

Кореспондент “КРИСТИНОПІЛЬ.INFO” спробував розібратися в даному питанні та почути все ж таки думку експертів.

Різка проблема з утилізацією сміття в Червонограді постала після того, як міський голова та депутати вирішили приймати ТПВ зі Львова та ще ряду районів області. Зрозуміло, що під час прийняття рішення народні обранці керувалися виключно фінансовими інтересами, а точніше спробували за рахунок сміття вирішити нагальні господарські проблеми міста. Якщо бути точнішим керівництво області пообіцяло солідну грошову допомогу шахтарському місту, за його згоду перетворитися на обласне сміттєзвалище. Зрозуміти мотивацію керівництва області можна, перед ними постала катастрофічна проблема львівського сміття, яка могла перерости у техногенну катастрофу. Але чим керувалися червоноградські обранці та міський голова спробуємо проаналізувати? До речі, часті закордонні вояжі, як міського голови, так і депутатів мали б дати позитивний результат у вирішенні цього важливого питання для Червонограда.

Сміттєспалювальний завод – підприємство, що використовує технологію переробки твердих побутових відходів, за допомогою термічного розкладання в котлах або печах. Після високотемпературного розкладання утворюються продукти згоряння: попіл, шлаки і летючі гази.

процес сміттєспалювання (фото з вікіпедії)

Дотепер достовірно встановлено, що сміттєспалювальні заводи (ССЗ) становлять величезну загрозу для здоров’я людей. У всіх промислових країнах світу ССЗ є основними і найбільш потужними джерелами викидів діоксинів.

У процесі спалювання ТПВ утворюються і інші галогеновмісні токсичні речовини (хлоровані ароматичні сполуки, хлоровані поліхроматичні вуглеводні). Відзначено вторинне утворення діоксинів на каталізаторах і в очисних спорудах ССЗ.

Діоксини активно накопичуються у ґрунтах.  Так, забруднення ґрунту діоксинами приводить до знищення майже всіх живих організмів, що мешкають в ньому, що, у свою чергу, приводить до повної втрати ґрунтом його природних властивостей. Крім цього, діоксини характеризуються надзвичайно високою стійкістю до хімічного і біологічного розкладання, вони здатні зберігатися в навколишньому середовищі протягом десятків років і переносяться через харчові ланцюги (наприклад, водорості – планктон – риба – людина або ґрунт – рослини – тварини – людина). Першою країною, що оголосила мораторій на будівництво ССЗ у зв’язку з проблемою діоксинів, стала в лютому 1985 р. Швеція. У цій же країні у 1986 р. вперше були прийняті допустимі норми концентрації діоксинів у повітрі. (Довідка взята з Вікіпедія)

Ще одним недоліком традиційної термічної обробки (вогневого знешкодження) відходів є утворення пилящого і непридатного для вторинного використання продукту – золи, яка концентрує в собі токсичні елементи. Різні методи подальшого кондиціонування зольного залишку вимагають створення додаткових промислових пристроїв, транспортування зольного залишку на переробку, внесення додаткових матеріалів і, в кінцевому підсумку, значного збільшення енергетичних витрат, що призводить до утворення великих обсягів димових газів, які потребують очищення від токсичних хімічних речовинах і летючої золи перед викидом в атмосферу.

Європарламент у середині березня затвердив стратегію «нульових відходів» (Zero Waste), яка закріплює культуру безвідходного виробництва. І відразу за цим Єврокомісія ввела мораторій на будівництво нових сміттєспалювальних заводів і закликала країни ЄС вивести з експлуатації старі й неефективні об’єкти такого типу.

Що це означає?  Те, що Європарламент у своїй подальшій стратегії закріплює культуру безвідходного виробництва. Концепція Zero Waste передбачає тотальне посилення нормативів щодо відходів. Тепер дві третини побутових відходів повинні перероблятися, нові полігони ТПВ та сміттєспалювальні заводи більше не будуватимуть, а з усіх відходів лише 5-10% буде складуватися на сміттєвих полігонах (зараз ліміт — 35%).

Програма Zero Waste повинна бути реалізована до 2030 року. Так живе сьогодні Євросоюз, де мислять стратегічними перспективами і не хочуть вирішувати проблему сміття, а просто не створювати цю проблему.

Що все це означає для України? Ми вже сьогодні повинні змінювати своє ставлення до відходів і будувати власну програму поводження з ТПВ з урахуванням новітніх європейських реалій.

Окрім цього кореспонденту КРИСТИНОПІЛЬ.INFO вдалося поспілкуватись з науковим співробітником кафедри аналітичної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидатом хімічних наук та професором кафедри природничих наук та захисту навколишнього середовища Львівського торговельно-економічного університету Володимиром Василечком:

Пане Володимире, питання утилізації сміття важке і неоднозначне, слід враховувати як переваги, так і недоліки. У світі на сьогодні діє еколого-економічний принцип користування, який передбачає отримання вигоди при мінімальній шкоді довкіллю. Що ви думаєте з цього приводу?

  • Не можна бути абсолютно впевненим, що системи очищення сміттєспалювальних заводів (працюють при температурах від 750 до 1400*С ) на сто відсотків фільтрують небезпечні викиди. З важкими металами, сполуками фтору, хлору, азоту, сірки  при згорянні нічого не відбувається, вони потрапляють у довкілля чи залишаються у шламах. Щоправда, на заводах Європи вони не перевищують гранично допустимі  показники. Але якщо порівнювати гранично-допустимі показники для виробничих і промислових зон і для населених пунктів, то вони можуть суттєво відрізнятись – у сто і навіть тисячу разів. 

В чому проблема високотемпературного спалювання?

  • Надзвичайно токсичні речовини, які утворюються –   діоксинируйнуються при температурі 1200 і вище градусів. Але щоб їх фіксувати, треба чітко витримувати температурний режим та інші умови. Є ще викиди вуглекислого газу у значних об’ємах, які повязують з парниковим ефектом. Неприпустимим є спалювання несортованого сміття. Крім того, на високотемпературних заводах є проблема з великою кількістю шламів, що утворюються і містять важкі метали. Куди їх дівати? У світі їх захоронюють на спеціалізованих полігонах, призначених для токсичного сміття, де багаторівнева система фільтраційних екранів гарантує, що токсичні речовини не потраплять у грунтові чи природні води. А в Україні – ?

Виходить, що в українських умовах та реаліях ми не можемо гарантувати суттєву екологічну безпеку для навколишнього середовища при роботі ССЗ ?

  • Про жоден із сміттєспалювальних заводів, де б він не функціонував, не можна сказати, що він безпечний і не продукуватиме викидів у довкілля. Треба памятати, що такий завод забруднюватиме  повітря. А якщо говорити про те, що найбільше шкодить здоровю людини: повітря, вода питна чи продукти харчування, то найбільш небезпечний вплив має повітря.

Яка ж тоді перспектива вимальовується?

  • Сміття, яке приймається на такий завод, повинно бути паспортизоване; необхідно постійно здійснювати детальний аналіз сміття на такі компоненти, як важкі метали, галогени (фтор, хлор, йод), азот, а для вашого регіону характерний ще й марганець. Тим паче, потрібно строго контролювати вміст сміття, яке йде на спалювання. Аналіз є недешевий і тут можуть бути певні спекуляції на результатах паспортизації, щоб оминути перевищення деяких інгредієнтів. У нас не налагоджена система збору ламп, які містять ртуть; батарейок, акумуляторів, де є важкі метали (кобальткадмій) і тут може гостро виникнути проблема.


 Аналізуючи вищевикладене виникає риторичне запитання : “Чи вартують сьогоднішні тимчасові та дуже розмиті фінансові вигоди, майбутнім неминучим екологічним та техногенним проблемам, які, найімовірніше завдадуть непоправної шкоди здоров’ю мешканців міста та навколишньому середовищу?”

І наостанок коротка довідка:  Діоксини – це сильні канцерогени, які небезпечні в будь-яких концентраціях. Крім онкологічних захворювань, вони також можуть викликати придушення імунітету, безпліддя, природжені патології. Учені визначили, що в результаті сміттєспалювання навіть в радіусі 24 км простежується діоксинове забруднення. Маленькими дозами, рік за роком, діоксини накопичуються в організмі, поступово підриваючи імунну систему людини.

Не встигаєте читати все?

Щовечера надсилаємо вам на скриньку тільки найважливіші і найцікавіші новини дня. Це безкоштовно.

Дякуємо за вашу підписку!

Помилка! Повторіть спробу ще раз!

Коментарі

Анонси

Засідання виконавчого комітету Червоноградської міської ради
Дата і час: 10 січня о 10.00 год. Місце: Велика сесійна зала (4-й поверх) Червоноградської міської ради
30 січня – сесія Львівської обласної ради
Дата і час: 30 січня, о 10.00 Місце: м.Львів вул.Винниченка 16
Відбудеться сесія Червоноградської міської ради
Дата і час: 21 грудня о 10.00 Місце: Червоноградська міська рада
Відбудеться Сесія Львівської обласної ради
Дата і час: 21 грудня о 10.00 Місце: м.Львів вул.Винниченка 16

Опитування

Яка ж має бути назва міста?
556 votes

Відео

Рекламний блок

Ми в Фейсбуці

Get more stuff like this
in your inbox

Subscribe to our mailing list and get interesting stuff and updates to your email inbox.

Thank you for subscribing.

Something went wrong.